Актуально
21962 перегляди
 |
Це тільки частина заяв, що прозвучали у вівторок у стінах Парламентської асамблеї Ради Європи з вуст Президента України Віктора Януковича. Натомість, хоча Москва й буде головним партнером за його президенства, проте дороги до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном в України немає. Відтак головна ціль сьогодні – це зона вільної торгівлі з ЄС, заявив новий український лідер в установі, що об’єднує 47 європейських держав.
Нинішній діалог із представниками ПАРЄ український Президент Віктор Янукович часто супроводжував критикою своїх попередників та політичних опонентів. Корективи, що вносить нове керівництво держави у зовнішню політичну стратегію України, націлені на практичний результат, каже він.
Позаблоковий статус, угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС Янукович ще раз виділив своїми головними пріоритетами. Проте, відповідаючи на питання депутатів від різних держав та політичних рухів, український Президент особливо наголошував на стратегічних стосунках із Росією та виправдовував доцільність «харківських угод».
«У Верховній Раді України ця угода була ратифікована, і пристрастей у державі більше немає, – каже Янукович. – Їх у суспільстві й не було, бо вони підігріваються деякими політичними силами. Це – наслідок 5-річної політичної війни, яка була в Україні».
«Ви – Президент України, а не її Сходу» – депутат ПАРЄ
Проте член Парламентської асамблеї Ради Європи від Литви Емануеліс Зінґеріс нагадав, що чесна перемога Януковича у президентських виборах якраз і була «наслідком демократизації України протягом останніх 5 років». Депутат зауважив: «Ви – Президент всієї України, а не лише її східної частини».
У свою чергу, інші члени Парламентської Асамблеї цікавилися: «Виграти вибори легше, ніж об'єднати Україну. Що Ви робитимете для її згуртування»?
«Ті політичні суперечності, що є в нашій країні, залишаться, бо вони жили на цих територіях віками, – відповів Президент. – Єдиний спосіб – створити на цих територіях такі умови, аби люди мали можливість спокійно жити культурою своїх предків та щоб їм ніхто не заважав і не дорікав. Але погодитись всі не зможуть, бо такі традиції. Переконати їх неможливо. Застосувати силу також неможливо й не можна. Але створити умови треба».
«Визнавати Голодомор геноцидом не слід» – Янукович
Представників європейської установи цікавило й питання Голодомору. «Чи слід нам за це голосувати?» – питає фінський депутат Якко Лаксо.
«Це були наслідки сталінського тоталітарного режиму, – каже Віктор Янукович. – Це визнали всі країни, де був Голодомор. Але визнавати його геноцидом стосовно того чи іншого народу було б неправильно й несправедливо. Це була спільна трагедія держав, що колись входили до Радянського Союзу».
Але крім визнання Голодомору як геноциду, також не слід допускати й героїзації лідерів українського повстанського руху, зазначає він. «Є частина населення, що займає радикальну позицію, включно з ставленням до Степана Бандери та Шухевича. Мова йде про мешканців західних регіонів, хоча більшість українського народу цю позицію не поділяє», – зазначає Віктор Янукович.
«У цій дискусії, гадаю, суспільство прийде до певних висновків, – вважає Президент. – Але можна сказати вже сьогодні, що ці висновки будуть негативними. Політику, що розділяє суспільство, звичайно ж, проводити не можна».
Тривожний процес
«Виглядає, що в Україні наразі йде процес героїзації Сталіна та все частіше повертаються до радянського трактування Другої світової війни, – висловила інше занепокоєння представниця Люксембургу Анн Брассор. – Ця тенденція може бути підтримана й Вашим урядом, і зокрема, міністром освіти. Що Ви робите, пане Президенте, щоб припинити цей дуже тривожний процес»?
Проте парламентарі почули у відповідь лише запевнення у тому, що позиції міністра освіти повністю збігаються із позиціями Віктора Януковича.
«Ці погляди теж радикальні, але не рахуватися з представниками таких поглядів та ідей не можна», – вважає Президент.
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
