Аратта - На головну

17 грудня 2025, середа

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Українці-рідновіри відзначили свято Купайла

Народний Вісник 13018 переглядів

Опубліковано - 26.06.2007 03:32 | Всі новини | Версія для друку

Українці-рідновіри відзначили свято Купайла
Українці-рідновіри відзначили свято Купайла
У ніч на 22 та на 24 червня в столичному Гідропарку кілька громад рідновірів відзначили свято язичницького бога Купайла. Святкування відвідали близько тисячі людей.

— Купайло — бог літнього сонцестояння. Тому свято відзначається в найкоротшу ніч року — 21 червня, — розповідає голова Об’єднання рідновірів України Галина Лозко. — Купайло не має ніякого відношення до християнського свята Івана Купала. Просто протягом тисячоліть християнський святий Іоанн Хреститель поєднався з язичницьким богом Купайлом, пише «Газета по-українськи» .

У Гідропарку свято почалося після обіду з плетіння вінків. Квіти й трави рідновіри привезли із собою. Люди співали купальських пісень, водили хороводи, стрибали через вогонь, пускали на воду вогняне колесо, вершили різні купальські обряди. Приносячи в жертву священний напій, дякували богам за прихильність.

— Спочатку священний напій із трав вилили на вогонь. Потім поклали хлібний калач. Перед тим кожен торкався його лівою рукою, загадуючи бажання для себе, а потім правою, загадуючи бажання для всієї України, — каже Галина Лозко. — Після жертвоприношення дим пішов уверх. Це означає, що боги почули нас і бажання збудеться.

Дівчата та хлопці, які зустрічаються, бралися за руки і перестрибували вогнище. Якщо руки при цьому не роз’єднувалися, значить боги благословляють їхній союз.

Для свята традиційно зробили два опудала — Марену та Купайла. Перше було деревцем, прикрашене стрічками. Марену втопили у воді, а солом’яного Купайла спалили.
У Дніпро скотили вогненне колесо
У Дніпро скотили вогненне колесо
Наприкінці святкування рідновіри поєднали вогонь із водою. У Дніпро скотили вогненне колесо. Після цього вода стала священною і в ній можна було купатися. Потім проходили через вінок здоров’я. Його сплели з квітів і трав висотою в людський зріст. Вважається, що після такої процедури людина набирається сили та здоров’я.

23 червня в Києві на Трухановому острові Купальський Обряд провели представники Родового Вогнища Рідної Православної Віри, очолюваного Володимиром Куровським. Фоторепортаж - тут.

Ще п’ять громад рідновірів святкували Купайла в суботу, 23 червня, в селі Трипілля Обухівського району на Київщині. Там на свято прийшли 20 депутатів місцевої райради та її голова Віктор Остринський.

Українські язичники-рідновіри вважають себе спадкоємцями й правонаступниками Церкви, забороненої в 988 році. Язичництво є традиційною, народною, релігією українців, яка нині відроджується.

Свято Купайла, одне з чотирьох головних, відзначається протягом днів літнього сонцестояння - у найкоротші ночі - 22-24 червня.

Християни святкуватимуть Івана Купала (різдво Іоана Предтечі, або Хрестителя) в ніч із 6 на 7 липня.

В суботу, 30 червня спостерігати за Купальським дійством та прийняти в ньому участь можна буде в м.Ржищів (Київська обл.) під час проведення фестивалю “Ржищівський вінок” (початок - з 9.00-10.00 годин), який присвячений 114 річниці відкриття Трипільської культури на Київщині. Купальське дійство “Ой на Купала!” почнеться о 20.00.
До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Народний Вісник»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Відберіть у народу все, і все він може повернути, але відберіть мову, і він ніколи її більше не створить... Нову батьківщину може створити народ, але мову - ніколи; вмерла мова в устах народу - вмер і народ...”
Костянтин Ушинський

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.