Аратта - На головну

26 липня 2026, неділя

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Єврокомісія перед самітом «Східного партнерства» озвучила пріоритети подальшої співпраці

Політика 2166 переглядів

Опубліковано - 2.07.2021 16:02 | Всі новини | Версія для друку

Єврокомісія перед самітом «Східного партнерства» озвучила пріоритети подальшої співпраці
Єврокомісія перед самітом «Східного партнерства» озвучила пріоритети подальшої співпраці
Європейська комісія та верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель затвердили порядок денний щодо подальшого розвитку пріоритетів співпраці з країнами «Східного партнерства».

«Цей порядок денний базується на п’яти довгострокових цілях, в основі яких лежить стійкість, визначена на майбутнє «Східного партнерства» у березні 2020 року. Він буде підкріплений економічним та інвестиційним планом на суму 2,3 мільярда євро у вигляді грантів, дотацій та гарантій. Це допоможе також залучити до 17 мільярдів євро приватних інвестицій», – заявили в Єврокомісії.

В ЄС зазначили, що комплексний порядок денний спрямований на збільшення обсягів торгівлі, зростання робочих місць, інвестування у сферу зв’язку, зміцнення демократичних інститутів та верховенства права, сприяння справедливим, гендерно рівним та інклюзивним суспільствам.

«Східне партнерство» залишається головним у порядку денному Європейського союзу. Ми хочемо сформувати порядок денний, який відповідає безпрецедентним викликам і можливостям сьогодення та буде придатним для майбутнього. Основою нашої роботи буде просування демократії, належного врядування та верховенства закону, які є надзвичайно важливими для досягнення позитивних, конкретних результатів у нашій співпраці», – сказав Боррель.

Документ містить основні ініціативи для України:

- Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки;
- Економічна підтримка для сільських районів – допомога понад 10 000 малих фермерських господарств;
- Покращення зв’язку шляхом модернізації пунктів перетину кордону;
- Посилення цифрової трансформації – модернізація державної ІТ-інфраструктури;
- Підвищення енергоефективності.

Саміт «Східного партнерства» відбудеться у грудні 2021 року.

Програма Європейського союзу «Східне партнерство» була започаткована 2009 року і має на меті наблизити Україну, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію і Молдову ближче до ЄС. Водночас вона не містить чіткої перспективи вступу цих країн до Євросоюзу.

Із того часу Грузія, Молдова й Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, у тому числі угоди про вільну торгівлю. Але деякі країни-члени Євросоюзу неохоче публічно обговорюють можливість долучення нових держав до ЄС.

Росія неодноразово висловлювалася проти програми «Східного партнерства», заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом і її основними торговельними партнерами серед післярадянських держав може нашкодити інтересам Москви.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Політика»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2026.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.